Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в Twitter

телефони лікарні та обласної консультативної поліклініки

Телефон для довідок

(0552) 42-21-25

Реєстратура поліклініки

(0552) 49-92-43

Mobile menu

У сучасних умовах захворювання судинної системи займають велику питому вагу від усіх захворювань людини. Смертність від серцево-судинних захворювань у всіх країнах, у тому числі і на Україні, виходить на перше місце. У зв'язку з чим стає актуальною проблема розробки і впровадження нових методів діагностики і контролю лікування хвороб. 

Постійно йде процес упровадження нових сучасних комп'ютерних технологій по діагностиці захворювань, упроваджуються нові підходи до тактики та методів лікування хворих. Хотілося б зупинитися на деяких функціональних методах діагностики, що застосовуються в нашій лікарні.

У першу чергу це метод Холтеровського добового мониторування артеріального тиску (ХМ-АТ), що застосовується в нашій лікарні вже 12 років.

Даний метод полягає у тім, що пацієнту на плече встановлюється манжета, що підключається до невеликого  приладу, який носиться, на поясі. 

 

Цей прилад робить вимір артеріального тиску з інтервалом 15-30 хвилин у продовж доби. Потім інформація обробляється комп'ютерною програмою з  видачею різних даних, які неможливо одержати при звичайних вимірах артеріального тиску самостійно чи на прийомі у лікаря.

У першу чергу це:

-  Показники середнього добового,  денного і нічного систолічного та діастолічного артеріального  тиску. 

-  Добовий індекс АТ - співвідношення рівня нічного артеріального тиску до денного (чи наскільки адекватно зниження нічне АТ).

- Індекс навантаження тиском, що розраховується для кожного часу доби окремо – це відсоток кількості вимірів тиску перевищуючих норму.

 - Швидкість ранкового підйому артеріального тиску.

 - Величина ранкового підйому АТ.

Саме від цих показників залежать вага тяжкості й ускладнень артеріальної гіпертонії (мозкові інсульти, інфаркт міокарда, порушення зору, функції нирок і інші). Цей метод дозволяє достовірно і якісно провести контроль призначеного лікування, виявити несприятливі прояви препаратів.

Ключовими питаннями при визначенні стратегії лікування хворих на артеріальною гіпертензією є: кого лікувати, коли лікувати, як ретельно лікувати і якими засобами лікувати. В багатьох клінічних ситуаціях за допомогою добового мониторування артеріального тиску можна знайти відповідь на ці запитання. Чіткий контроль за артеріальним тиском є необхідним у сучасній стратегії лікування хворих на артеріальну гіпертензію. Проведення добового мониторування артеріального тиску з оцінкою добового профілю артеріального тиску дедалі ширше застосовують у практиці для діагностики станів з підвищеним та зниженим артеріальним тиском, вибору тактики лікування та контролю його якості. 

 

Існування достовірної кореляції між частотою виникнення серцево-судинних ускладнень та деякими компонентами добового профілю артеріального тиску свідчить, що оптимальна антигіпертензивна терапія повинна:

. ефективно контролювати артеріальний тиск протягом 24 години (особливо вночі) та загальне зниження навантаження тиском;

. рівномірно знижувати артеріальний тиск без збільшення його варіабельності або нейрогормональної активації, надмірної гіпотензії;

. запобігати ранковій хвилі підвищення артеріального тиску або зменшувати її.

Застосування добового мониторування  дозволяє не тільки оцінити зазначені аспекти, а й виконати одне з найскладніших завдань для практичного лікаря - забезпечити індивідуальний підбір засобів антигіпертензивної терапії протягом усього періоду лікування.

Крім розв’язання проблеми, чи є визначений артеріального тиску в межах нормальних величин, лікарі та науковці отримали можливість оцінювати додаткові дані, що стали доступними під час аналізу динаміки артеріального тиску. 

При добовому моніторуванні артеріального тиску  втрачається сенс використання одноразового вимірювання артеріального тиску, як критерію якості лікування хворого на артеріальну гіпертензію, оскільки метою антигіпертензивного лікування є не досягнення нормального рівня артеріального тиску в певний період, а нормалізація його добового профілю.

 

Важливим методом діагностики захворювань серця є Холтеровське добове мониторування електрокардіограми (ХМ-ЕКГ).

 

Цей метод полягає в тім, що проводиться повний добовий запис електрокардіограми пацієнта  в пам'ять приладу, який потім обробляється комп'ютерною програмою з визначенням багатьох показників серцевого ритму. 

 

 Метод дозволяє виявити різні порушення ритму серця (перебої в його роботі, серцебиття, блокади серця й інші), епізоди ішемії серцевого м'яза, варіабельності серцевого ритму (ВСР), показники активності регуляторних систем організму (ПАРС), оцінити їх кількісно і якісно, провести контроль лікування. 

Даний метод застосовується в нашій лікарні вже протягом більш ніж 20 років. Накопичено великий досвід за даною методикою та методами лікування порушень ритму серця.  

Використовуються також  монітори Угорської фірми  «Медитех» за назвою - реєстратор ЭКГ подій "MERLІN".  Прилад призначений для реєстрації електрокардіограми пацієнтом самостійно під час виникнення скарг на серцебиття, перебої в роботі серця та інші, із записом отриманих даних у пам'ять приладу і їхнє збереження.

Пристрій застосовується для реєстрації ритмограми серця пацієнтом, у якого є скарги на порушення серцевого ритму, але їх не удається виявити іншими методами дослідження через рідке  виникнення чи їх коротку тривалість. 

Прилад виконаний у виді електронних годинників, що носяться на руці. 

-  Для запуску функції ЕКГ не потрібно окремо включати реєстратор. 

- Реєстрація електрокардіограми проводиться простим накладенням долоні на циферблат "годинника" (див. малюнок).

 

Прилад може зберігати у пам’яті  64 записи, сукупний час яких 15 хвилин. Надалі  отримані дані обробляються комп'ютерною програмою і роздруковуються на папері. 

 

Застосовуються також і інші сучасні методи діагностики порушень серцевого ритму і провідності серця, ішемічної хвороби серця що приховано протікає - а саме:

• Велоергометрія (ВЕМ).

Показання для проведення ВЕМ.

1. Виявлення схованих форм ІХС.

2. Уточнення ґенезу змін на ЕКГ у хворих з атиповим кардіологічним синдромом.

3. Визначення толерантності до фізичних навантажень.

4. Для визначення функціонального класу стенокардії.

5. Адекватності проведеної терапії.

 

У відділенні функціональної діагностики проводяться також наступні дослідження:

• Комп’ютерні реографічні методи з проведенням функціональних проб.

• Реографія рук та ніг.

• Реопульмонографія.  

• Реоенцефалографія.

 

Реографія являє собою метод запису пульсуючих коливань електроопору органів, ділянки живих тканин або частин тіла. Отримана інформація побічно говорить про зміни кровонаповнення, що вивчається судинного русла, пружно-в'язких особливості, реактивності, еластичності та тонуса судин.

При запису реограми кінцівок говорять про периферичну реографія (реовазографії); відповідно описують реоенцефалографію, реоренографію, реопульмонографію, реогепатографію та пр.

Було встановлено, що, проходячи через тканини, високочастотний струм поширюється по шляху найменшого опору, тобто по найбільш великим кровоносних судинах, пульсація яких випереджає за часом пульсацію інших відділів кровоносної системи.  У крові міститься більше, ніж в оточуючих тканинах, рідини і розчинених в ній електролітів, у зв'язку з чим пульсуюче збільшення кровонаповнення веде до падіння, а зменшення кровонаповнення під час діастоли - до збільшення електроопору, що реєструється осцилографічним пристроєм у вигляді реографічних хвиль, та математичною отриманих даних.

 

Нейрофізіологічні дослідження

• Ехоенцефалографія (ЕхоЕГ) 

• Комп’ютерна телеметрична електроенцефалографія (ЕЕГ) з топографічним картуванням на апараті "TREDEX 6000 NT експерт". 

 

 

ЕЕГ головного мозку (електроенцефалографія) - це метод функціональної діагностики, який дозволяє оцінити стан головного мозку людини на основі його біоелектричної активності. В залежності від стану мозку, наявності захворювань з його поразкою, електрична активність буде змінюватися, що відображається на електроенцефалограмі і дозволить лікареві зробити висновки про наявність або відсутність патології центральної нервової системи.

Електроенцефалографія є дуже чутливим методом дослідження, і відображає мінімальні зміни функції кори або глибинних структур головного мозку. ЕЕГ головного мозку ціни, на яке набагато нижче, ніж інших методів дослідження (комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія, ультразвукове дослідження) дозволяє зафіксувати навіть мілісекунд зміни нормальної функції мозку.

 

Дослідження функції зовнішнього подиху

• комп'ютерна спірографія (СПГ) на комплексі "CARDIO-SPIRO" із проведенням медикаментозних проб.

 

Спірографія  – метод запису змін легеневих об’ємів  при виконанні природних дихальних рухів та форсованих  дихальних маневрів. Спірографія дає змогу отримати ряд показників, які описують вентиляцію легенів. Перш за все, цей статичні об’єми  та ємкості, які характеризують пружні властивості легенів і грудної стінки, а також динамічні показники, що визначають кількість вентильованого повітря через дихальні шляхи під час вдиху і видиху за одиницю часу. 

 

Лікар відділення функціональної діагностики 
Херсонської обласної клінічної лікарні   
Номеровський Олександр Анатолійович. 

 

Теги: