Розповсюдженим серед хворих та значної частини лікарів є уявлення про прицільну тонкоголкову пункційну біопсію (ТПБ) щитовидної залози як метод, що застосовується суто для діагностики раку щитовидної залози (РЩЗ).   

     Насправді, завдання та можливості цього дослідження набагато ширші, ніж суто виключення наявності пухлини щитовидної залози.

     Основною метою ТПБ щитовидної залози є морфологічна ідентифікація патологічного процесу, що призвів до вузлоутворення або вогнищевих змін структури щитовидної залози.

     Основними завданнями ТПБ щитовидної залози є визначення стратегії подальшого лікування та динамічного спостереження. Насамперед, обгрунтування показань до оперативного лікування вузлової патології щитовидної залози, строків проведення та обсягу хірургічного втручання, а також формулювання показань до проведення інтраопераційного гістологічного експрес-дослідження.

     Показання до призначення ТПБ первинно визначає лікар-ендокринолог на підставі комплексного аналізу даних клінічного, ультразвукового (сонографічного) та лабораторного обстеження хворого. Загалом, ТПБ  щитовидної залози може бути корисною при діагностиці цілої низки  різноманітних за характером та походженням патологічних станів.

Захворювання, при яких виконання прицільної  ТПБ щитовидної залози є процедурою вибору (у випадках, коли це клінічно обгрунтовано)

1. Вузлові утворення щитовидної залози.
   • Вперше виявлені випадки вузлового та багатовузлового зобу.
   • Випадки вузлового та багатовузлового зобу, що мали негативну динаміку розмірів, структури або кількості вузлів при клініко-ультразвуковому моніторингу.
   • Вузлові утворення щитовидної залози, які планується найближчим часом лікувати хірургічним методом (як виконання стандарту передопераційного обстеження).

2. Злоякісні новоутворення.

• Доведені метастази РЩЗ (пошук первинного вогнища тиреоїдної карциноми).
• Злоякісні пухлини іншої локалізації в сполученні зі структурними змінами в щитовидній залозі (диференційна діагностика РЩЗ та метастазів в щитовидну залозу).

3. Дифузний токсичний зоб (ДТЗ).

• ДТЗ з вузловими утвореннями.
• ДТЗ з вогнищевими змінами (у сполученні з АІТ).

4. Тиреоїдити.

• Аутоімунний тиреоїдит (АІТ) з вузловими утвореннями.
• Диференційна діагностика різних тиреоїдитів.

5. Оперована щитовидна залоза.

• Рецидиви вузлоутворення.
• Продовжений ріст (внаслідок нерадикального попереднього лікування).

     Остаточне рішення щодо потреби та можливості проведення ТПБ щитовидної залози, вибору об’єктів (вузлових утворень, ділянок вогнищевих  змін), які підлягають пункційному дослідженню, в кожному конкретному випадку приймає виключно той фахівець, який буде безпосередньо виконувати ТПБ.

     При остаточному визначенні показань до ТПБ щитовидної залози беруться до уваги наступні критерії:

• клінічне обгрунтування показань до ТПБ;
• сонографічна оцінка ступеню підозри на РЩЗ вузлових та вогнищевих утворень щитовидної залози, а також здогадний (на підставі сонографічних ознак) характер тиреоїдної патології;
• розміри вузлів за даними УЗД;
• наявність протипоказань до проведення ТПБ;
• наявність показань до медикаментозного лікування з метою підготовки хворого до проведення ТПБ.

     Важливим критерієм клінічного обґрунтування показань до ТПБ є фактори ризику РЩЗ, які поділяють на:

1. Анамнестичні.
   • Опромінення шиї або обличчя в минулому.
   • Особи 1968-1986 років народження (у зв’язку з аварією на ЧАЕС).
   • Рідні хворих на РЩЗ.
   • Хворі на злоякісні пухлини інших локалізацій.
   • Захворювання, що є асоційованими з РЩЗ в рамках різних синдромів (феохромоцитома, гіперпаратиреоз).

2. Клінічні.
   • Вузол розміром > 4 см.
   • Твердий, спаяний з оточуючими тканинам шиї безболісний вузол.
   • Швидке збільшення розмірів вузла.
   • Параліч голосових зв’язок.
   • Регіонарна лімфаденопатія.

     Розміри та пальпаторні характеристики вузла є також  загальновизнаними критеріями встановлення доцільності виконання ТПБ. Вважається, що вузли, які не пальпуються та/або мають розміри менше 1,0 см у переважній більшості випадків не мають суттєвого клінічного значення і, відповідно, не потребують виконання ТПБ.

     ТПБ - це фінальне дослідження діагностичного розділу протоколу, що відіграє вирішальну роль у визначенні лікувальної тактики при вузлових формах патології щитовидної залози. Виконання ТПБ супроводжується двома головними ризиками:

1. Ризик розвитку ускладнень або погіршення стану хворого внаслідок проведення біопсії.
2. Ризик діагностичних помилок при цитологічному дослідженні пунктатів у випадках складної комбінованої тиреоїдної патології.

     Загалом не важке та практично безболісне дослідження ТПБ щитовидної залози добре переноситься хворими. Однак, як і всі інші інвазивні методи обстеження, за певних умов ТПБ щитовидної залози може створювати ризики для здоров’я пацієнта та навіть призводити до низки ускладнень. Тому, плануючи проведення хворому ТПБ щитовидної залози, у кожному конкретному випадку обов’язково слід враховувати можливу наявність протипоказань.

     Медикаментозне лікування в якості підготовки хворого до ТПБ призначається, коли наявні протипоказання до цього дослідження можуть бути усунені  терапевтичним шляхом.

     Також вкрай бажаним є досягнення перед виконанням ТПБ максимально можливої медикаментозної компенсації порушень функції щитовидної залози, що дозволить прибрати надлишкову проліферативну активність тиреоцитів та зменшити небезпеку гіпердіагностики РЩЗ у хворих з аутоімунними тиреопатіями.

     ВИСНОВКИ

1. Прицільна ТПБ з подальшим цитологічним дослідження пунктатів сьогодні є фактично єдиним методом морфологічного визначення природи вузлових утворень щитовидної залози на етапі доопераційного обстеження.
2. Широке застосування ТПБ дозволяє об’єктивізувати вибір лікувальної тактики при різних формах тиреоїдної патології, забезпечити належний відбір хворих, які відповідно до сучасних клінічних протоколів потребують оперативне лікування.
3. Саме прицільна ТПБ є підґрунтям своєчасного виявлення та ефективного лікування РЩЗ.
4. Відносно проста у виконанні та стерпна для хворого ТПБ - інвазивне дослідження, що обов'язково потребує врахування можливих протипоказань.
5. Велике значення, що надається ТПБ в сучасній тиреоїдології та ендокринній хірургії, вимагає осмисленого неформального підходу до її призначення, застосування медикаментозної підготовки з метою профілактики ускладнень та зниження ризику діагностичних помилок при цитологічних дослідженнях, що можливі за умов проведення ТПБ в період некомпенсованих порушень функціонального стану щитовидної залози.

Керівник обласного Центру  моніторингу хірургічної патології  щитовидної залози та наднирників,  лікар-ендокринолог вищої категорії, лікар УЗД вищої категорії   Ярошенко Віталій Ігорович                              

• патологія щитовидної залози