Катаракта – це прогресуюче, хронічне, в основному вікове захворювання, що розвивається у значної кількості людей  після 50 років. Катаракта є найпоширенішим офтальмологічним захворюванням у світі та основною причиною сліпоти, якої при своєчасному та правильному лікуванні можна уникнути.

     Катарактою називається будь-яке помутніння кришталика: невелике локальне помутніння на початку захворювання або загальна втрата його прозорості. Клінічно проявляється поступовою прогресуючою втратою зору до повної сліпоти.  Якщо катаракта била у Вашої бабусі або мами, велика ймовірність, що вона може виникнути і у Вас (спадковість вікової  катаракти може досягнути 59 %).
     Також фактором ризику розвитку катаракти є часті травми, запальні захворювання органів зору, порушення метаболізму та харчування, надмірне сонячне опромінення, тривалий прийом стероїдів, наявність цукрового діабету, зловживання курінням та алкоголем.
      Катаракта у дорослого розподіляється на три типи за локалізацією помутніть у зонах кришталика – це ядерна, кортикальна та задньокапсулярна катаракта. Вона розвивається уже в похилому віці, тому свої скарги щодо погіршення зору пацієнти часто списують на вік і не звертають на них уваги. Але коли окуляри та лінзи не допомагають, а порушення зору починають впливати на професійну та повсякденну діяльність, пацієнт звертається до лікаря. Основними скаргами,з якими потрібно звернутись до лікаря, є наступні:
      1. Зміна сприйняття кольору – предмети перестають бути яскравими та насиченими;
      2. Спотворення предметів, роздвоєння зображення;
      3. Підвищення світлочутливість;
      4. Зниження зору у темний час доби, особливо яскраво такі проблеми відчувають автомобілісти, яким стає важче контролювати дорогу у темряві.
      5. Труднощі при читанні та роботі за комп’ютером;
      6. Миготіння перед очима;
      7. Труднощі при виборі окулярів, а також часта зміни їх.

  Запідозрити розвиток катаракти може будь-який лікар, наприклад: лікар загальної практики – сімейний лікар, лікар-терапевт, фельдшер, але для підтвердження діагнозу пацієнт повинен бути скерований на консультацію  до офтальмолога для обстеження щодо катаракти та інших офтальмологічних захворювань, підтвердження або спростування діагнозу та призначення необхідного лікування. На сьогодні не існує методів профілактичного лікування вродженої чи набутої катаракти.
     Поки ще немає перевірених первинних даних медикаментозного лікування катаракти. Хірургічне видалення катаракти залишається єдиним ефективним методом лікування для відновлення і підтримки зору. Мета операції полягає у видаленні помутнілого кришталика ( катаракти) та імплантації інтраокулярної лінзи в око. Але якщо Вам поставили діагноз «Катаракта» це не означає, що Вас негайно прооперують.
      Операція з видалення катаракти є у більшості випадків плановою процедурою та повинна виконуватись лише за умови, якщо зір та професійні навички пацієнта опиняються під загрозою. Основним показанням до хірургічної операції є зорова функція , яка більше не задовольняє потреб пацієнта, тому хірургічна операція з великою часткою ймовірності   призведе до поліпшення зору.
    Пацієнту надається інформація щодо результатів обстеження очей, варіантів хірургічного втручання, а також мають бути названі будь-які фактори, що можуть негативно позначитись на самій операції. Обговорюється потенційна користь та можливі ускладнення втручання.
     Ускладнення зустрічаються рідко, і в більшості випадків ії можна ефективно лікувати.

     Оперативне втручання може проводитись під місцевою або загальною анестезією, в амбулаторних або стаціонарних умовах залежно від загального стану здоров’я пацієнта, наявності супутніх хронічних захворювань та результатів огляду та обстежень.
     Переважній більшості пацієнтів операція проводиться  в офтальмологічному стаціонарі та (або) відділенні амбулаторної хірургії під місцевим знеболенням і є загальноприйнятою моделлю надання допомоги.    

     Середній вік пацієнтів, яких оперують з приводу ка­таракти, у світі за останні роки постійно знижується.  Катаракта лікується тільки хірургічним шляхом, коли помутнілий  кришталик видаляється і на його місце імплантується інтраокулярна лінза (ІОЛ). Саме якість та технологічні особливості ІОЛ є критично важливими факторами того, який зір отримає паці­єнт після операції. Першу у світі ІОЛ було імпланто­вано в 1949 році, а масовою заміна кришталика стала з 1970-х років. Це були жорсткі лінзи, які потребували відносно великого розтину — до 6 мм, котрі згодом були замінені на гнучкі лінзи — імплантуються через мікророзтин приблизно 2 мм. Перша гнучка ІОЛ була ім­плантована людині в 1978 році, а масовою практикою їхнє застосування стало з 1980-х років.  Взагалі лікування катаракти вважається успішною операцією.

      На сьогоднішній день в Херсонській обласній клінічній лікарні проводиться сучасне лікування катаракти, а саме - ультразвукова факоемульсифікація з імплантацією інтраокулярної лінзи (штучного кришталика). Це ефективний, надійний, щадний і безболісний метод позбавлення від катаракти. Завдяки цьому безшовному методу пацієнт може позбутися катаракти і повернути хороший зір  без будь-яких обмежень згодом. За допомогою ультразвукової факоемульсифікації позбулися катаракти мільйони людей в усьому світі.

    Суть лікування катаракти методом ультразвукової факоемульсифікації полягає у виведенні з ока помутнілого кришталика за допомогою ультразвуку через мікродоступ розміром в 1,8-2.2 мм і заміні його на гнучку інтраокулярну лінзу. Лінза поміщається всередину очі в згорнутому стані, розгортається і надійно фіксується завдяки спеціальній конструкції, виконуючи функцію природного кришталика. Вся операція займає 10-15 хвилин, і в той же день пацієнт при бажанні може повернутися додому.  

     У пацієнтів, які страждають на супутні хронічні захворювання, мають особливості будови зорового аналізатора,  госпіталізуються та проводять втручання під загальним знеболенням.
     У випадку успішного проведення хірургічної операції з видалення катаракти та імплантації інтраокулярної лінзи, ретельного дотримання пацієнтом усіх рекомендацій лікаря-офтальмолога – усі функції зору відновлюються або значно покращуються, і він знову може виконувати свої професійні обов’язки.
     Після досягнення високої гостроти зору необхідно продовжувати спостереження з метою раннього виявлення вторинної катаракти. При виявленні  змін гостроти зору необхідно звернутися для обстеження у лікаря-офтальмолога, зміни корекції та корегування плану лікування. Необхідно інформувати лікуючого лікаря про усі зміни зорових функцій та відчуттів.
   Хірургічне лікування катаракти є одним із найбільш успішних типів лікування в історії медицини. Без хірургічного втручання пацієнти зазнавали б стабільного погіршення зору та функціонального статусу до повної сліпоти. За допомогою хірургічного втручання пацієнти зазнавали б стабільного погіршення зору та функціонального статусу до повної сліпоти. За допомогою хірургічного втручання пацієнти швидко відновлюють бездоганний зір та отримують можливість знову повноцінно вести звичний спосіб життя.
    Після операції з приводу катаракти пацієнтам рекомендовано диспансерне спостереження у лікаря-офтальмолога з періодичним оглядами. Регулярність оглядів встановлю лікар – офтальмолог.

Статтю підготувала лікар офтальмолог Бреславець О.М.

• поліклініка