Інсектна алергія (ІА) - алергічне захворювання, що виникає внасдідок  сенсибілізації до алергенів отруті чи різних часто тіла комах.

    Поширеність ІА до вжалень перетинчастокрилими комахами(бджоли, оси, шершні) серед населення складає 0.4-4%, а серед бджолярів і членів їх сімей- від 15 до 43%. Алергія до кровососучих комах виявляються в 17-20% осіб, що страждають на алергічні захворювання. Можливі алергічні реакції на котакт з комахами, аерозольне поширення часток їх тіл тощо.

Реакції на вжалення комах мжуть бути місцеві та системні.

Анафілаксія – це тяжка форма, загрозлива для життя, генералізованої або системної реакції гіперчутливості, яка характеризується швидким початком з небезпечними для життя порушеннями дихання та кровообігу, і, як правило, пов’язана з проявами на шкірі та слизових оболонках.

Отрута комахє одним з основних чинників анафілаксії.

Клінічні прояви анафілаксії залежать від того, які системи органів задіяні. Існують загальноприйняті критерії, для того щоб визначити ймовірність анафілаксії.

Ці критерії значно поліпшили діагностику анафілаксії, а також продемонстрували високу точність (96,7 %) під час її діагностики. Симптоми і ознаки анафілаксії зазвичай відбуваються протягом від хвилин до двох годин після контакту з алергеном, при алергії на отруту комах менш ніж 30 хвилин.

  Клінічні критерії діагностики анафілаксії

 Анафілаксія є дуже ймовірною, якщо є один з трьох варіантів клінічної симптоматики:

 Варіант А: на тлі її гострого початку (від декількох хвилин – до декількох годин) визначають три наступні критерії:

 1) ураження шкіри, слизової оболонки, або шкіри і слизової оболонки одночасно (наприклад, генералізована кропив’янка, свербіж, набряк губ, язика, язичка);

 2) дихальна недостатність (наприклад, задишка, дистанційні сухі хрипи- бронхоспазм, стридор, зниження максимальної швидкості видиху, гіпоксемія);

 3) знижений АТ або супутні симптоми дисфункції цільових органів (наприклад, гіпотонія, непритомність, нетримання сечі).

 Варіант Б: одразу після контакту з ймовірним алергеном (від декількох хвилин – до декількох годин) визначають два або більше наступні критерії:

1) ураження шкіри, слизової оболонки (наприклад, генералізована кропив’янка, свербіж, набряк губ, язика, язичка);

 2) дихальна недостатність (наприклад, задишка, дистанційні сухі хрипи, бронхоспазм, стридор, зниження максимальної швидкості видиху, гіпоксемія);

3) знижений АТ;

4) супутні симптоми дисфункції цільових органів (наприклад, гіпотонія, непритомність, нетримання сечі);

5) стійкі шлунково-кишкові симптоми (наприклад, спастичний абдомінальний біль, блювання).

Варіант В: знижений АТ після впливу відомого алергену для цього пацієнта (від декількох хвилин – до декількох годин):

Клінічні симптоми ІА:

 

Фактори способу життя

 Індивідуальні фактори пацієнта

 Попередній стан здоров’я

ЕКСТРЕНА ДОПОМОГА ПРИ АНАФІЛАКСІЇ

У пацієнтів з анафілаксією слід негайно оцінити функції дихальних шляхів, дихання, кровообігу. Смерть настає в результаті ураження верхніх дихальних шляхів, нижніх дихальних шляхів та / або внаслідок серцево- судинних порушень.

Рекомендується перша лінія лікування з епінефрином внутрішньом’язово. При зупинці серця має бути негайно призначена серцево-легенева реанімація.

ПЕРША ЛІНІЯ ЛІКУВАННЯ

Епінефрин

Не існує абсолютних протипоказань до лікування епінефрином(адреналіном) у пацієнтів з анафілаксією; ризики переважають у літніх людей і пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

Епінефрин(адреналін) слід вводити внутрішньом’язово в середину зовнішньої частини стегна епінефрину 0,3 мл . Доза може бути повторена принаймні після 5-хвилинного інтервалу.

ДРУГА ЛІНІЯ ЛІКУВАННЯ

  Видалення тригера і виклик допомоги

 Ймовірний тригер анафілаксії повинен бути негайно вилучений, якщо це можливо. Слід викликати службу швидкої медичної допомоги або реанімаційну бригаду.

Поза пацієнта

Пацієнта з анафілаксією слід покласти на спину з піднятими нижніми кінцівками, якщо він виявляє нестабільність кровообігу, перевести у позицію «сидячи», якщо він виявляє дихальну недостатність, або у рятівне положення на боці, якщо пацієнт втратив свідомість .

ТРЕТЯ ЛІНІЯ ЛІКУВАННЯ

Блокатори Н1- та Н2-гістамінових рецепторів, глюкокортикостероїди

 

 

Теги: