Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в Twitter

телефони лікарні та обласної консультативної поліклініки

Телефон для довідок

(0552) 42-21-25

Реєстратура поліклініки

(0552) 49-92-43

Mobile menu

В свідомості медичної спільноти та широких верств населення порушення кальцієвого гомеостазу асоціюється, головних чином (якщо не взагалі), із гіпокальціємією (низьким рівнем кальцію в крові), важливість своєчасного виявлення та усунення якої вважаються чи не головним завданням сучасної медицини. Значно менше уваги приділяється зворотному патологічному   стану - гіперкальціємії (коли концентрація загального кальцію плазми крові перевищує 2,55 ммоль/л).

     Це хибне уявлення, тому що надлишок кальцію в крові зовсім не є проявом «дуже міцного здоров’я людини», ба навпаки, може вказувати на наявність цілої низки патологічних станів, найбільш вірогідним серед яких є первинний гіперпаратиреоз.

     Гіперпаратиреоз – ендокринне порушення, що характеризується надлишковим синтезом та секрецією гормону прищитоподібних залоз (паратгормон). 

     Первинний гіперпаратиреоз (ПГПТ) – ендокринне захворювання, первісно спричинене пухлинними або гіперпластичними змінами однієї або декількох прищитоподібних залоз, що призводить до некерованої гіперсекреції паратгормону,  гіперкальціємії  та низки патологічних змін в органах-мішенях (насамперед костях і нирках).

     В 80% випадків ПГПТ зумовлений одиночною спорадично виниклою доброякісною пухлиною – аденомою прищитоподібної залози. В 3-10% випадків причиною ПГПТ є множинні аденоми, які разом із гіперплазією прищитоподібних залоз (15-20% випадків) формують групу так званої мультигландулярної форми хвороби.

Клінічні ефекти гіперкальціємії

Орган або система

Ефекти гіперкальціємії

Центральна нервова система

Розумові порушення, погіршення пам`яті, емоційна нестабільність, депресія, сонливість, загальмованість, кома

Нервово-м`язова система

Проксимальна м`язова слабкість, біль у м`язах та суглобах, патологічні рухи ногами уві сні

Органи травлення

Пептична виразка, жовчокам`янна хвороба, панкреатит, нудота, блювота, порушення апетиту, шлунково- стравохідний рефлюкс

Нирки, сечовидільна система

Сечокам`янна хвороба, нефрокальциноз, поліурія, ніктурія, ниркова недостатність, уремія

Серцево-судинна система

Артеріальна гіпертензія, аритмія, гіпертрофія лівого шлуночка ( не пов`язана із гіпертонією), кальциноз судин, міокарда та клапанів серця

Очі

Кон`юнктивіт, кератит, катаракта

Шкіра

Свербіж

 

 

Симптоми та скарги, які можуть зустрічатись у хворих на первинний гіперпаратиреоз

Залучена система організму

Симптоми

Сечовидільна

Поліурія, біль у попереку, ниркова колька, гематурія

Скелетно-м`язова

Біль у кістках, особливо у довгих трубчастих, біль у суглобах, їх припухлість, схильність до переломів, патологічні переломи кісток (променева кістка, шийка стегна, ключиця, плечова кістка та ін.)

Травна

Анорексія, нудота (у важких випадках – блювота), диспепсія, закрепи, біль у животі

Психо-неврологічна

Депресія, слабкість, втомлюваність, апатія, летаргія, сплутаність свідомості різного ступеню виразності, психози

Серцево-судинна

Артеріальна гіпертензія, брадикардія, аритмія

 

 

Діагностика первинного гіперпаратиреозу складається з наступних етапів:

1. Доведення факту наявності ПГПТ.

2. Топічної діагностики субстрату хвороби (виявлення аденоми або гіперплазії прищитоподібної залози).

3. Визначення клінічного значення ПГПТ (ступінь вираженості гіперкальціємії, ступінь вираженості остеопорозу, ступінь важкості клінічних проявів) та показань до оперативного лікування.

     Лабораторна діагностика – основа своєчасного розпізнавання первинного гіперпаратиреозу та максимально широкого виявлення захворювання в популяції.

     Ключовими критеріями лабораторного діагнозу первинного гиперпаратиреозу є два показники:

  • Підвищений рівень кальцію в плазмі крові ( > 2,55 ммоль/л).
  • Підвищений рівень паратгормону в плазмі крові ( > 65 пг/мл) .

         Активне впровадження лабораторної діагностики (дослідження рівня кальціємії) дозволяє виявляти пацієнтів з первинним гіперпаратиреозом на стадії мінімальних ознак, малодоступних клінічному виявленню, та запобігти розвитку тяжких незворотних ускладнень захворювання.

      Інструментальні методи обстеження при первинному гіперпаратиреозі спрямовані на:

  • Підтвердження діагнозу.
  • Топічну діагностику і візуалізацію патологічно змінених та гіперфункціонуючих прищитоподібних залоз.
  • Встановлення важкості перебігу захворювання та ураження інших органів та систем (кістки, нирки та ін.).

     Первинний гіперпаратиреоз – складний діагноз, постановка якого вимагає скоординованої роботи мультидисциплінарної команди фахівців, що мають відповідний рівень підготовки і досвід в питаннях клінічної та ультразвукової діагностики, а також лікування патології прищитоподібних залоз.

     Лікарі обласного Центру моніторингу хірургічної патології щитовидної залози та наднирників ЦД займаються діагностикою первинного гіперпаратиреозу з 2014 р. На обліку в Центрі перебуває 514 хворих на це захворювання, враховуючи осіб, яких було прооперовано з приводу первинного гіперпаратиреозу. Щороку виявляється близько 50 нових випадків. 

     Відсутність ефективної альтернативи хірургічному лікуванню первинного гіперпаратиреозу, рівно як і руйнівна дія захворювання на більшість систем організму при його тривалому перебігу, роблять операцію єдиним вірним тактичним варіантом ведення пацієнтів після встановлення діагнозу. Метою хірургічного лікування є видалення однієї або декількох патологічно збільшених прищитоподібних залоз, що забезпечує відновлення постійної нормокальціємії.    

     Хірурги хірургічного відділення ХОКЛ мають досвід понад 80 успішних операцій (паратиреоїдних аденомектомій) з приводу первинного гіперпаратиреозу.

     Але слід розуміти, що ефективність операції та якість життя таких хворих значною мірою визначаються стадією, на якій цю патологію було виявлено.

     Всім пацієнтам з гіперкальціємією (підвищеним рівнем кальцію в плазмі крові), а також особам, в яких при ультразвуковому обстеженні шиї були виявлені додаткові утворення шиї в безпосередній близькості від щитовидної залози, рекомендуємо звертатися до обласного Центру моніторингу хірургічної патології щитовидної залози та наднирників ЦД ХОКЛ для подальшого поглибленого обстеження з метою підтвердження (або, навпаки, спростування) діагнозу первинний гіперпаратиреоз, виявлення причини захворювання (аденоми або гіперплазії прищитоподібної залози) та визначення показань до оперативного лікування.

    

     Бажаємо всім доброго здоровя та гарних новорічних і різдвяних свят!

 

                                                                                         Керівник обласного Центру моніторингу хірургічної 
                                                                                         патології щитовидної залози та наднирників ЦД  
                                                                                         Ярошенко В.І., лікар-ендокринолог, лікар УЗД   
                                                                                         Центру  Ярошенко Н.В.

 

Теги: